English [en]   العربية [ar]   Deutsch [de]   español [es]   français [fr]   hrvatski [hr]   日本語 [ja]   한국어 [ko]   മലയാളം [ml]   Nederlands [nl]   polski [pl]   русский [ru]   Shqip [sq]   Türkçe [tr]   українська [uk]   简体中文 [zh-cn]  

Це переклад оригінальної сторінки з англійської мови.

15 років вільному програмному забезпеченню

Річард М. Столмен

Минуло п'ятнадцять років від початку руху за вільне програмне забезпечення та проекту GNU. Ми пройшли довгий шлях.

1984-го було неможливо користуватися сучасним комп'ютером без установлення туди закритої операційної системи, котру ви мали отримувати на умовах ліцензії з багатьма обмеженнями. Нікому не дозволялося вільно ділитися програмним забезпеченням зі своїми друзями, які також користувалися комп'ютером, і майже ніхто не мав можливості змінювати програми так, аби вони задовольняли його чи її потреби. Власники програмного забезпечення звели стіни, щоби відділити нас одне від одного.

Проект GNU було започатковано з метою змінити такий стан справ. Його найперша мета — розробити UNIX-сумісну переносну операційну систему, котра була б стовідсотково вільним програмним забезпеченням. Не «майже вільним», не «без-дрібки-вільним», а саме повністю— вільним, щоби користувачі могли безперешкодно поширювати всю систему, змінювати та поліпшувати будь-яку її частину. Назва проекту — «GNU» — це рекурсивне скорочення, що розшифровується як “«GNU's Not UNIX»”— («Гну — це не Юнікс»): вона одночасно віддає належне технічним ідеям UNIX та показує, що GNU — це щось інакше. Технічно GNU схожий на UNIX, проте, на відміну од UNIX, дає своїм користувачам свободу.

Розробка цієї операційної системи вартувала багатьох років роботи сотень програмістів. Декотрим із них платив Фонд Вільного Програмного Забезпечення та інші ВПЗ-компанії, проте більшість працювала на волонтерських засадах. Кілька з цих програмістів зробилися відомими; більшість із них відомі головним чином у своїх колах — серед інших хакерів, які працюють із написаним ними кодом або використовують його. Ці люди спільно допомогли лібералізувати потенціал комп'ютерної мережі для всього людства.

1991-го року було розроблено останній важливий компонент UNIX-подібної системи: Linux, вільне ядро, написане Лінусом Торвальдсом. Нині ж комбінацію GNU та Linux використовують мільйони людей по всьому світі, а її популярність зростає. Цього місяця ми анонсували реліз GNOME версії 1.0 — графічного середовища GNU, котре, як ми сподіваємося, зробить операційну систему GNU/Linux настільки ж простою у використанні, як і будь-яка інша ОС.

Але наша свобода не завжди гарантована. Світ не стоїть на місці, й ми не можемо розраховувати на те, що матимемо свободу за п'ять років, тільки тому, що маємо її тепер. Вільне програмне забезпечення стикається зі складними викликами та небезпеками. Будуть уживатися рішучі заходи, щоби зберегти нашу свободу — точнісінько так само, як колись уживалися заходи, щоби отримати її. Між тим, операційна система — це тільки початок. Тепер ми маємо додати цілу низку вільних застосунків, аби охопити все розмаїття видів роботи, із якими користувачі можуть мати справу.

У майбутніх дописах я описуватиму специфічні виклики перед спільнотою поціновувачів і розробників вільного програмного забезпечення, інші проблеми, що стосуються свободи користувачів комп'ютерів, а також розробки, котрі впливають на операційну систему GNU/Linux.

ПЕРЕЙТИ НА ПОЧАТОК


[логотип ФВПЗ]“Фонд вільного програмного забезпечення (ФВПЗ) — некомерційна організація, задачею якої є сприяння свободі користувачів комп'ютерів у всьому світі. Ми захищаємо права усіх користувачів програм”.

Фонд вільного програмного забезпечення - це провідна організація, відповідальна за розробку операційної системи GNU. Підтримайте GNU і ФВПЗ покупкою посібників і інших товарів, приєднанням до ФВПЗ в якості члена-партнера або пожертвуваннями прямо у фонд.