English [en]   العربية [ar]   català [ca]   čeština [cs]   Deutsch [de]   ελληνικά [el]   español [es]   français [fr]   עברית [he]   hrvatski [hr]   italiano [it]   日本語 [ja]   한국어 [ko]   македонски [mk]   Nederlands [nl]   polski [pl]   português do Brasil [pt-br]   русский [ru]   Shqip [sq]   српски [sr]   svenska [sv]   தமிழ் [ta]   Türkçe [tr]   українська [uk]  

Це переклад оригінальної сторінки з англійської мови.

Маніфест GNU

Маніфест GNU (який наводиться нижче) був написаний Річардом Столменом у 1985 році, щоб просити про підтримку в розробці операційної системи GNU. Частина тексту була взята з первісного оголошення 1983 року. До 1987 року маніфест трохи оновлювався, щоб відзначити розвиток; з тих пір здається найкращим залишити його незмінним.

З тих пір ми дізналися про поширені хибні тлумачення певних понять. Зміна формулювань могло б допомогти уникнути їх. Виноски, додані починаючи з 1993 року, допомагають пояснити ці аспекти.

Якщо ви бажаєте встановити систему GNU/Linux, ми рекомендуємо скористатися одним з повністю вільних дистрибутивів GNU/Linux. Щоби дізнатися, як допомогти, відвідайте http://www.gnu.org/help.

Проект GNU   частина руху за вільні програми, який виступає за свободу користувачів програм. Асоціювати GNU з виразом “відкритий вихідний код” — помилка: цей вираз введено в обіг у 1998 році людьми, незгодними з етичними цінностями руху за вільні програми. Вони користуються цим виразом, щоб пропагувати аморальний підхід до тієї сфери.

Що таке GNU? GNU — не Unix!

GNU, що означає “gnu's Not Unix” (GNU — це не Unix),— назва повної програмної системи, сумісної з Unix, яку я пишу так, що можу роздавати її вільною(1) всім, хто може її використовувати. Мені допомагає кілька інших добровольців. Ми дуже потребуємо робочих рук, гроші, програм і обладнання.

На даний момент у нас є Emacs   текстовий редактор з мовою Лісп для запису команд редактора, зневадник рівня джерельних текстів, сумісний з Yacc генератор синтаксичних аналізаторів, редактор зв'язків і близько 35 утиліт. Оболонка (командний інтерпретатор) майже завершена. Новий переносний оптимізуючий компілятор Сі скомпілював самого себе і може бути випущений в цьому році. Початкове ядро існує, але для заміни Unix бракує ще дуже багатьох можливостей. Коли ядро і компілятор будуть закінчені, можна буде постачати систему GNU, придатну для розробки програм. Для верстки тексту ми будемо використовувати TeX, але ведеться робота над nroff. Ми також будемо користуватися вільною переносною системою X Window. Потім ми додамо переносний Загальний Лісп, гру “Імперія”, табличний процесор і сотні інших речей плюс документацію в електронному вигляді. Ми сподіваємося видати   з часом — все те корисне, що зазвичай поставляється з системою сім'ї Unix, і навіть більше.

GNU зможе виконувати програми Unix, але не буде ідентична Unix. Ми внесемо всі поліпшення, які тільки будуть доречні, спираючись на наш досвід роботи з іншими операційними системами. Зокрема, ми плануємо ввести довгі імена файлів, атрибути файлів, стійку до збоїв файлову систему, підтримку термінально-незалежних дисплеїв, можливо, автоматичне завершення імен файлів, і, можливо, коли-небудь   віконну систему на базі Лісп, для якої кілька програм на Лісп і звичайних програм Unix зможуть поділяти один екран. В якості системних мов програмування будуть доступні як Сі, так і Лісп. Для мережних з'єднань ми спробуємо підтримувати протоколи UUCP, Internet, а також Chaosnet Масачусетського технологічного інституту.

GNU спочатку орієнтована на ЕОМ класу 68000/16000 з віртуальною пам'яттю, оскільки на них простіше всього змусити її працювати. Додаткова робота для запуску її на менших ЕОМ залишиться на частку того, хто захоче застосовувати її на них.

Щоб уникнути жахливої плутанини, будь ласка, говоріть g у слові “GNU”, коли воно позначає цей проект.

Чому я повинен писати GNU

Я беру до уваги, що золоте правило вимагає, що, якщо мені подобається програма, то я повинен обмінюватися нею з іншими людьми, яким вона подобається. Продавці програм хочуть розділити користувачів,панувати над ними, вимагаючи у кожного користувача згоди не обмінюватися з іншими. Я відмовляюся порушувати таким чином солідарність з іншими користувачами. Я не можу без сорому підписати ліцензійну угода програми або договір про нерозголошення. Я роками працював у Лабораторії штучного інтелекту, щоб стримати такі тенденції та іншу недоброзичливість, але врешті-решт вони зайшли занадто далеко: я не зміг залишатися в інституті, де таке робили за мене проти моєї волі.

Отже, щоб мати можливість продовжувати користуватися комп'ютерами без ганьби, я вирішив скласти разом достатнє число вільних програм з тим, щоб я зміг обійтися без будь-якої невільної програми. Я звільнився з лабораторії, щоб не залишити інституту жодного законного приводу утримати мене від роздачі(2) GNU.

Чому GNU буде сумісна з Unix

Unix для мене не ідеал, але вона не така вже погана. У своїх основах Unix представляється здоровою, і я думаю, що зможу заповнити те, чого бракує Unix, не зіпсувавши цих основ. А система, сумісна з Unix, буде зручна в освоєнні для багатьох.

Як GNU буде поширюватися

GNU — не суспільне надбання. Всім буде дозволено змінювати і поширювати GNU, але ніякому постачальнику не дозволять обмежити її подальше поширення. Іншими словами, невільні зміни будуть заборонені. Я хочу гарантувати, що всі версії GNU залишаться вільними.

Чому багато програмістів хочуть допомогти

Я знайшов багато програмістів, які співчувають GNU і хочуть допомогти.

Багато програмісти стурбовані комерціалізацією системних програм. Вона, можливо, і дозволяє їм заробити більше грошей, але змушує відчувати себе відносно інших програмістів противниками, а не товаришами. Наріжний камінь дружби між програмістами   обмін програмами; типові нинішні ринкові відносини, по суті, забороняють програмістам ставитися до інших, як до друзів. Покупець програми повинен вибирати між дружбою і підпорядкуванням закону. Природно, багато хто вирішує, що дружба важливіша. Але тих, хто вірить в закон, часто не влаштовує ні те, ні інше. Вони стають цинічними і починають думати, що програмування — це тільки спосіб заробити гроші.

Розробляючи і застосовуючи GNU замість невільних програм, ми можемо бути привітними до всіх і дотримуватися закону. До того ж GNU служить прикладом для натхнення і прапором, збирають інших, щоб приєднатися до нашого обміну. Це може дати нам відчуття гармонії, неможливе, коли ми використовуємо програми, які не вільні. Приблизно для половини всіх програмістів, яких я питав, це важливий складник щастя, який гроші замінити не можуть.

Чим ви можете допомогти

(Сьогодні завдання по роботі над програмами розміщуються в списку пріоритетних проектів, списку “GNU: Потрібна допомога”, загальному списку завдань для пакетів GNU. Інші способи допомогти вказані у посібнику з допомоги операційній системі GNU).

Я закликаю виробників комп'ютерів приносити в дар машини і гроші. Я закликаю приватних осіб приносити в дар програми і працю.

Один з наслідків, яких ви можете очікувати від принесення в дар ЕОМ   що GNU скоро почне на них працювати. ЕОМ повинні бути повністю укомплектованими, готовими для роботи системами, придатними для роботи в житлових приміщеннях і не потребувати хитромудрих систем охолодження або живлення.

Я знайшов дуже багато програмістів, які рвуться працювати за сумісництвом для GNU. Для більшості проектів таку часткову зайнятість дуже важко координувати; незалежно написані частини не стали б працювати разом. Але конкретно для завдання заміни Unix цієї проблеми немає. Повна система Unix містить сотні утиліт, кожна з яких документується окремо. Більшість специфікацій взаємодії визначається сумісністю з Unix. Якщо кожен учасник зможе написати сумісну заміну своєї утиліти Unix і доб'ється, щоб вона належним чином працювала на місці оригіналу в системі Unix, тоді ці утиліти запрацюють правильно, коли їх складуть разом. Навіть допускаючи за законом Мерфі виникнення невеликого числа несподіваних проблем, зібрати ці компоненти буде здійсненним завданням. (Ядро зажадає більш тісного спілкування. Над ним буде працювати невелика згуртована група.)

Якщо я буду отримувати грошові пожертви, то я зможу найняти трохи людей на повний робочий день або за сумісництвом. Заробіток не буде великим за поняттями програмістів, але я шукаю людей, для яких створення атмосфери товариства так само важливе, як і отримання грошей. Я розглядаю це як спосіб дати можливість самовідданим людям присвятити всі свої сили роботі над GNU, позбавивши їх від потреби заробляти на життя іншим способом.

Чим це буде корисно всім користувачам комп'ютерів

Як тільки GNU буде написана, кожен зможе отримати гарне системне програмне забезпечення так само вільно, як повітря.(3)

Це значить набагато більше, ніж просто збереження для кожного вартості ліцензії Unix. Це означає, що буде покінчено з марнотратним дублюванням праці системних програмістів. Замість цього їхня праця може піти на розвиток вже існуючого.

Повні вихідні тексти системи будуть доступні кожному. В результаті користувач, якому потрібні зміни в ній, завжди зможе внести їх сам або найняти будь-якого доступного програміста або компанію внести їх для нього. Користувачам не доведеться більше чекати милостей від одного програміста або компанії, що володіє початковими текстами іпрерогативою вносити зміни.

Навчальні заклади зможуть надати набагато більше багате освітнє середовище, заохочуючи всіх студентів вивчати і покращувати систему. У Гарвардській обчислювальної лабораторії було правило, що в системі не можна встановлювати ніяку програму, якщо її вихідні тексти не виставлені на загальний огляд. Для цього їм доводилося відмовлятися від встановлення певних програм. Я був в значній мірі натхненний цим.

Нарешті, складності розглядів з приводу того, хто володіє системними програмами і що йому дозволено, а що не дозволено робити з ними, будуть зняті.

Засоби змусити людей платити за користування програмою, включаючи ліцензування копій, завжди обходяться суспільству дуже дорого через громіздкі механізми, необхідних для з'ясування, скільки (тобто, за які програми) хто повинен платити. І тільки поліцейська держава може примусити кожного підкорятися їм. Уявіть собі космічну станцію, де повітря доводиться виробляти високою ціною. Можливо, стягування плати за кожний літр зі всіх, хто дихає, справедливе, однак носити протигаз з лічильником весь день і всю ніч нестерпно, навіть якщо кожен може оплатити рахунок за повітря. А телекамери всюди, щоб простежити за тим, чи не знімаєте ви протигаз, обурливі. Краще утримувати повітряний завод поголовним податком і скинути протигази.

Копіювання всіх частин програми так само природно для програміста, як дихання, і так само продуктивно. Воно повинно бути теж вільним.

Деякі легко спростовувані заперечення проти цілей GNU

“Ніхто не буде застосовувати вільну систему, тому що вони не зможуть розраховувати на якусь підтримку”

“Доводиться брати плату за програму, щоб оплатити підтримку”

Якщо люди готові швидше платити за GNU разом з обслуговуванням, ніж взяти GNU вільну без обслуговування, підприємство, яке надає тільки обслуговування людям, що отримали GNU вільно, має бути прибутковим.(4)

Потрібно розрізняти підтримку у вигляді справжнього програмування від простої допомоги в роботі. Першу можна сподіватися отримати від виробника програм. Якщо ваша проблема не стосується досить великого числа людей, виробник попросить вас відчепитися.

Якщо для вашої справи потрібна впевненість у підтримки, єдиний спосіб   мати усі необхідні вихідні тексти і засоби розробки. Тоді ви зможете найняти будь-яку незайняту особу і усунути проблему; ви не залежите від когось одного. Ціни на вихідні тексти Unix виносять це за рамки обговорення для більшості підприємств. З GNU це стане легко. Тут все ще можливо, що не знайдеться незайнятої компетентної особи, але порядок поширення тут ні при чому. GNU не вирішує всіх світових проблем, тільки деякі з них.

У той же час користувачі, які нічого не знають про комп'ютери, потребують допомоги: виконання за них того, що вони самі легко зробили б, але не знають як.

Такі послуги могли б надавати компанії, які пропонують тільки послуги з ремонту та допомоги. Якщо вірно, що користувачі готові витратити гроші, щоб отримати продукт з підтримкою, то вони точно так само захочуть купити послуги, отримавши продукт вільним. Компанії по обслуговуванню будуть конкурувати за якістю і ціною. Користувачі не будуть прив'язані до якої-небудь однієї. У той же час ті з нас, кому не потрібні ці послуги, зможуть користуватися програмою без оплати послуг.

“Ви не станете популярні без реклами, а для цього доведеться стягувати плату за програму”

“Немає сенсу рекламувати програму, яку можна отримати вільно”

Наявні різні форми безкоштовного або дуже дешевого отримання популярності, які можна застосувати для оповіщення користувачів комп'ютерів про що-небудь, пов'язане із GNU. Але можливо рекламою можна отримати більше користувачів мікрокомп'ютерів. Якщо це дійсно так, то підприємство, що рекламує послуги з копіювання та пересилання GNU за плату, має бути достатньо життєздатним, щоб оплатити рекламу та інше. Таким чином, за рекламу платять тільки ті, кому вона корисна.

З іншого боку, якщо багато отримають GNU від своїх знайомих, і такі компанії не будуть мати успіху, це покаже, що насправді реклама не потрібна для поширення GNU. Чому прихильники вільного ринку не хочуть дозволити вирішити це вільному ринку?(5)

“Моїй компанії потрібна фірмова операційна система, щоб бути попереду конкурентів”

GNU видалить програми операційної системи ізцарства конкуренції. Ви не зможете бути попереду всіх в цій області, але і ваші конкуренти не зможуть обігнати вас. Ви будете конкурувати з ними в інших областях, отримуючи взаємну вигоду в цій. Якщо ви торгуєте операційною системою, то GNU вам не сподобається, тут вам не пощастило. Якщо ви займаєтеся чимось іншим, GNU не дасть втягнути вас у дорогу справу торгівлі операційними системами.

Я хотів би побачити, як розробку GNU підтримують дари багатьох виробників і користувачів, знижуючи вартість для кожного.(6)

“Хіба програмісти не заслуговують нагороди за творчість?”

Якщо щось і заслуговує нагороди, то це заслуги перед суспільством. Творчість може бути заслугою перед суспільством, але лише в тій мірі, в якій суспільство вільне використовувати результати. Якщо програмісти заслуговують нагороди за створення передових програм, то з цієї ж причини вони заслуговують покарання, якщо вони обмежують користування цими програмами.

“Невже у програміста не повинна бути можливість просити винагороди за свою творчість?”

Немає нічого поганого в бажанні отримати плату за роботу, ні в прагненні максимізувати свої доходи до тих пір, поки застосовувані засоби не руйнівні. Але кошти, звичайні в галузі програмного забезпечення сьогодні, базуються на руйнуванні.

Витягування грошей з користувачів програми обмеженнями на її застосування є руйнівним, тому що обмеження знижує кількість способів застосування цієї програми. Це знижує кількість багатства, яке людство отримує з програми. Коли на обмеження йдуть навмисно, шкідливі наслідки — це умисне руйнування.

Причина, через яку порядний громадянин не застосовує такі руйнівні засоби для збагачення,— те, що якщо б так чинив кожен, ми всі стали б бідніші від взаємного руйнування. Це кантівська етика, або золоте правило. Оскільки мені не подобаються наслідки, які виникають, якщо всі приховують інформацію, мені доводиться вважати, що чинити так погано. Зокрема, бажання бути винагородженим за свою творчість не виправдовує позбавлення світу в цілому усієї або частини цієї творчості.

“Не будуть програмісти голодувати?”

Я міг би відповісти, що нікого не змушують бути програмістом. Більшість з нас не можуть отримати скільки-завгодно грошей, стоячи на вулиці і скиглячи жалібно. Але це не означає, що ми засуджені проводити наше життя, просячи милостиню і голодуючи. Ми робимо щось інше.

Але це погана відповідь, тому що вона приймає неявне припущення запитувача: що без власності на програми програмісти, можливо, не отримають ні копійки. Передбачається, все або нічого.

Справжня причина, по якій програмісти не будуть голодувати   те, що вони все одно зможуть отримувати плату за програмування, тільки не так багато, як зараз.

Обмеження копіювання — не єдине, на чому можуть базуватися підприємства з виробництва програм. На нього спираються частіше (7), тому що воно приносить найбільше грошей. Якщо це було б заборонене або відкинуте клієнтом, програмне підприємництво перейшло б на інші принципи організації, які зараз залучаються рідше. Завжди є численні способи організації підприємств будь-якого роду.

Можливо, програмування на новій основі не буде таким прибутковим, як зараз. Але це не аргумент проти заміни. Не вважається несправедливістю, що продавці отримують зарплату, яку вони зараз отримують. Якщо б програмісти отримували стільки ж, це теж не було б несправедливістю. (На практиці вони отримували б все-таки значно більше цього.)

“Хіба люди не мають права контролювати, як використовується їхня творчість?”

“Контроль використання власних ідей” в дійсності являє собою контроль над життям людей; і зазвичай його використовують, щоб ускладнити їм життя.

Ті, хто ретельно вивчив питання про права на інтелектуальну власність(8) (як, наприклад, юристи), кажуть, що немає ніяких природних прав на інтелектуальну власність. Ті види так званих прав на інтелектуальну власність, які визнаються державою, створені особливими правовими актами для особливих цілей.

Наприклад, патентна система була створена, щоб заохочувати винахідників до оприлюднення деталей своїх винаходів. Її призначенням було допомагати суспільству, а не винахідникам. Тоді термін дії патенту, 17 років, був малий у порівнянні з темпом прогресу. Оскільки патенти мають значення тільки між виробниками, від яких укладення ліцензійного договору вимагає значно менших коштів і зусиль, ніж налагодження виробництва, то патенти часто не завдають багато шкоди. Вони не обтяжують більшість приватних осіб, які користуються патентованими продуктами.

Ідея авторських прав не існувала в давнину, коли автори часто без обмеження копіювали інших авторів у нехудожніх роботах. Ця практика була корисна, і тільки так роботи багатьох авторів збереглися хоча б частково. Система авторських прав створена спеціально в цілях заохочення авторства. В галузі, для якої вона була розроблена, друкарства, де копіювати було доцільно тільки на друкарському верстаті, шкоди від неї було не багато, і вона не обтяжувала більшість осіб, які читали книги.

Всі права на інтелектуальну власність   це тільки дозволи, дані суспільством, тому вважалося, правильно або помилково, що суспільство в цілому виграє від цього. Але у кожному конкретному ми повинні запитати: чи справді ми виграємо, даючи такий дозвіл? Якого роду дії ми дозволяємо?

Ситуація з програмами сьогодні сильно відрізняється від друкарства сто років назад. Той факт, що програму найпростіше копіювати від сусіда до сусіда, той факт, що у програми є відмінні один від одного вихідний текст і виконуваний об'єктний код, той факт, що програму застосовують, а не читають і насолоджуються нею,— все це, об'єднуючись, створює стан, у якому особа, що вимагає дотримання авторських прав, шкодить суспільству в цілому і матеріально, і морально; в якому особистість не повинна цього робити незалежно від того, чи дозволяє це закон.

“Конкуренція веде до розвитку”

Характерний приклад конкуренції   біг: нагороджуючи переможця, ми заохочуємо кожного бігати швидше. Коли капіталізм так і працює, він робить добру справу; але його захисники помиляються, вважаючи, що він завжди так працює. Якщо бігуни забувають, за що дається нагорода, і прагнуть до перемоги будь-якими засобами, вони можуть знайти інші стратегії   наприклад, напад на інших бігунів. Якщо біг перейде в кулачний бій, вони всі прийдуть пізно.

Невільні і секретні програми морально рівносильні бігунам, які б'ються. Як не сумно, єдиний наш суддя, здається, не проти бійок; він тільки стримує їх (“На кожні десять метрів пробігу тільки один удар”). Насправді він повинен розборонити їх і покарати бігунів за одну лише спробу затіяти бійку.

“Хіба без грошового стимулу всі не припинять програмувати?”

Насправді багато будуть програмувати абсолютно без жодного грошового стимулу. Програмування непереборно тягне деяких людей, зазвичай   тих, кому це вдається найкраще. Немає нестачі в професійних музикантів, які продовжують займатися цим, навіть коли у них немає надії заробити цим на життя.

Але в дійсності, хоча це питання і часто задають, воно не відповідає положенню справ. Платити програмістам не перестануть, просто плата стане меншою. Тому правильне питання — “буде хто-небудь програмувати при зниженні грошового стимулу?” Мій досвід каже, що будуть.

Більше ніж десять років багато з найкращих у світі програмістів, що працювали в Лабораторії штучного інтелекту за набагато менші гроші, ніж вони могли б отримувати де-небудь в іншому місці. У них було багато різного роду негрошових винагород: слава і визнання, наприклад. Крім того, творчість — це задоволення і нагорода сама по собі.

Потім більшість з них пішли, коли трапилася нагоду робити ту ж цікаву роботу і отримувати багато грошей.

Факти говорять, що люди програмують не заради багатства, але якщо дати можливість заробити багато грошей, вони звикнуть очікувати і вимагати цього. Низькооплачувані організації програють високооплачуваним, але вони могли б бути на тому ж рівні, якби високооплачувані були заборонені.

“Ми вкрай потребуємо програмістів; якщо вони вимагають, щоб ми припинили допомагати ближньому своєму, ми повинні коритися”

Ніколи не буває такої крайньої потреби, щоб доводилося коритися подібного роду вимогам. Пам'ятайте: “Краще мільйони витратити на оборону, ніж виплатити хоч один цент контрибуції!

“Повинні ж програмісти чимось жити!”

На перший погляд, це правильно. Однак, є безліч способів, якими програмісти могли б заробити на життя без продажу права користуватися програмою. Зараз цей спосіб звичайний, тому що він приносить програмістам і підприємцям більше всього грошей, а не тому, що це   єдиний спосіб заробити на життя. Якщо ви захочете, то легко знайдете інші шляхи. Ось кілька прикладів.

Виробник, що випускає новий комп'ютер, заплатить за перенесення операційної системи на нову апаратуру.

Підприємство, яке надає послуги з навчання, допомоги і підтримки, могло б також найняти програмістів.

Люди з новими ідеями могли б поставляти безкоштовні програми(9), приймаючи дари від задоволених користувачів або продаючи послуги із допомоги. Я зустрічав людей, які вже успішно працюють так.

Користувачі з подібними потребами можуть утворювати спілки користувачів і платити внески. Спілкаукладала би з програмістськими компаніями договірна випуск програм, які члени спілки хотіли б отримати.

Всі види розробок можна фінансувати програмними податками:

Припустимо, кожен, хто купує комп'ютер, повинен платити N відсотків вартості як програмний податок. Уряд передає його агентству на кшталт Національного наукового фонду для вкладу в розвиток програм.

Але якщо покупець сам вносить пожертву на розвиток програм, він може зарахувати це в рахунок податку. Він може підтримати будь-який проект за своїм вибором   часто обираючи той, результати якого він сподівається використовувати по завершенні. Він може зарахувати будь-яку суму пожертвувань, аж до виплати податку повністю.

Розмір податку міг би визначатися голосуванням платників податків, виваженим відповідно до оподатковуваної суми.

Наслідки:

У довгостроковій перспективі звільнення програм   крок до світу без бідності, де нікому не доведеться вибиватися з сил тільки для того, щоб заробити на життя. Люди будуть вільні присвятити себе таким улюбленим заняттям, як програмування, приділивши десяток обов'язкових годин на тиждень таким необхідним завданням, як законодавство, планування сім'ї, лагодження роботів і протиастероїдна безпека. Там не потрібна буде можливість заробляти на життя програмуванням.

Ми вже сильно збільшили продуктивність праці в суспільстві в цілому, але тільки мала частина отриманих ресурсів пішла на дозвілля робітників, тому що продуктивну діяльність доводиться супроводжувати великою кількістю діяльності непродуктивною. Головні причини цього   бюрократія і повсюдна конкурентна боротьба. Вільні програми істотно знизять ці втрати в галузі виробництва програм. Ми повинні це зробити, щоб помножена технікою продуктивність зверталася в скорочення нашої роботи.

Виноски

  1. Формулювання тут була недбалим. Малося на увазі, що ніхто не повинен буде платити за дозвіл застосовувати систему GNU. Але зі слів це не зрозуміло, і люди часто розуміють це як твердження, що копії GNU завжди повинні поширюватися за невелику плату або безкоштовно. Це ніколи не малося на увазі; далі маніфест згадує можливість надання компаніями послуг з пересилання за винагороду. Згодом я навчився ретельно розрізняти “вільний” у сенсі свободи і “вільний” в сенсі вартості. Вільна програма — це програма, яку користувачі можуть поширювати і змінювати. Можливо, одні користувачі отримують копії безкоштовно, а інші   за плату,— і якщо ці збори допоможуть поліпшити програму   тим краще. Важливо те, що у кожного, у кого є копія, є свобода співпрацювати з іншими в її застосуванні.
  2. Вислів “роздавати”   ще одна ознака того, що я тоді ще не розрізняв ясно питання свободи і ціни. Зараз ми рекомендуємо уникати цього слова, коли мова йде про вільні програми. Декладніше див. на сторінці “Слова і фрази, що вводять в оману”.
  3. У цьому місці я теж не зміг акуратно розмежувати два різні значення слова “вільний”. Саме по собі твердження не помилкови: ви можете отримати копії програм GNU безкоштовно — від знайомих або по мережі. Але воно передбачає помилкову думку.
  4. Кілька таких компаній вже існує.
  5. Фонд вільного програмного забезпечення протягом десяти років збирав основну частину своїх коштів послугами по постачанню, хоча це і некомерційна організація. Ви можете зробити замовлення в фонді для підтримки нашої роботи.
  6. Група комп'ютерних компаній приблизно в 1991 році зібрала фонди на підтримку компілятора GNU C.
  7. Я думаю, що помилявся, кажучи, що невільні програми   найпоширеніша схема заробляння грошей на програмах. Мабуть, насправді найзвичайніша модель підприємства   розробка програм на замовлення. Вона не дає можливості збирати орендну плату, тому підприємство продовжує виконувати реальну роботу, щоб продовжувати отримувати дохід. Практика замовних програм продовжувала б існувати в більш або менш незмінному вигляді у світі вільних програм. Отже, я більше не очікую, що більшість професійних програмістів буде менше заробляти в світі вільних програм.
  8. У вісімдесяті роки XX століття я ще не усвідомлював, як заплутують розмови про “питання” “інтелектуальної власності”. Цей термін явно необ'єктивний; менш очевидний факт, що він звалює в одну купу різні не пов'язані один з одним закони, які охоплюють дуже різні питання. Наразі я закликаю людей відмовитися від терміна “інтелектуальна власність” повністю, щоб він не приводив інших до думки, що ці закони формують один монолітну галузь. Щоб ствержувати зрозуміло, потрібно обговорювати патенти, авторські права і товарні знаки окремо. Див. подальше пояснення того, чому цей термін вносить плутанину і необ'єктивність.
  9. Згодом ми навчилися розрізняти “вільні” і “безкоштовні” програми. Термін “безкоштовна програма” означає, що ви можете поширювати, але зазвичай не можемо вивчати і правити вихідні коди, бо вони здебільшого не вільні. Докладніше див. на сторінці “Слова і фрази, що вводять в оману”.

ПЕРЕЙТИ НА ПОЧАТОК


[логотип ФВПЗ]“Наша місія    збереження, захист та підтримка свободи використання, вивчення, модифікації, копіювання і розповсюдження комп'ютерних програм, а також захист прав користувачів вільних програм”.

Фонд вільного програмного забезпечення - це провідна організація, відповідальна за розробку операційної системи GNU. Підтримайте GNU і ФВПЗ покупкою посібників і інших товарів, приєднанням до ФВПЗ в якості члена-партнера або пожертвуваннями прямо у фонд чи через Flattr.