English [en]   العربية [ar]   български [bg]   català [ca]   Česky [cs]   Deutsch [de]   ελληνικά [el]   español [es]   فارسی [fa]   français [fr]   hrvatski [hr]   Bahasa Indonesia [id]   italiano [it]   日本語 [ja]   한국어 [ko]   മലയാളം [ml]   norsk (bokmål) [nb]   Nederlands [nl]   polski [pl]   português do Brasil [pt-br]   română [ro]   русский [ru]   Shqip [sq]   српски [sr]   svenska [sv]   українська [uk]   简体中文 [zh-cn]   繁體中文 [zh-tw]  

Thanks to your support, 2015 marks 30 years of the FSF! In the next 30 years, we want to do even more to defend computer user rights. To kick off in that direction, we're setting our highest-ever fundraising goal of $525,000 by January 31st. Read more.

$525K
30% (160K)
Count me in

Це переклад оригінальної сторінки з англійської мови.

Огляд системи GNU

Операційна система GNU — це повна вільна програмна система, сумісна знизу вгору з Unix. GNU означає “GNU — це не Unix”[1]. Річард Столмен зробив “Первісне оголошення” про проект GNU у вересні 1983 року. Довша версія під назвою “Маніфест GNU” була опублікована у березні 1985 року. Вона була перекладена на кілька інших мов.

Назва “GNU” була обрано тому, що вона відповідала декільком вимогам; по-перше, це було рекурсивне скорочення, що означає “GNU — це не Unix”, по-друге, тому що це справжнє слово, і по-третє, його кумедно вимовляти (або й навіть співати).

Слово “вільна” відноситься до волі, а не до ціни. Можливо, ви заплатите за те, щоб отримати програми GNU, а можливо й ні. У будь-якому випадку, як тільки ви отримуєте програму, ви отримуєте чотири особливі свободи у її використанні: свободу виконувати програму, як вам завгодно; свободу копіювати програму і роздавати її знайомим або співробітникам; свободу змінювати програму, як вам завгодно, маючи повний доступ до початкового коду; свободу поширювати поліпшену версію і таким чином сприяти утворенню спільноти. (Якщо ви розповсюджуєте програми GNU, ви можете брати плату за акт фізичної передачі копії або роздавати копії задарма.)

Проект по розробці системи GNU називається проектом GNU. Проект GNU був задуманий в 1983 році як спосіб відродити дух співпраці, який панував у комп'ютерному співтоваристві в минулі дні   щоб знову створити можливість співпраці, усунувши перешкоди, встановлені власниками невільних програм.

У 1971 році, коли Річард Столмен почав свою кар'єру в Массачусетському технологічному інституті, він працював у групі, яка використовувала винятково вільні програми. Навіть комп'ютерні компанії нерідко поширювали вільні програми. Програмісти могли вільно співпрацювати один з одним і часто так чинили.

До вісімдесятих років XX століття майже всі програми стали невільними; це значить, що у них були власники, які забороняли і запобігали співпраці між користувачами. Це створило потребу в проекті GNU.

Операційна система потрібна кожному користувачеві комп'ютерів; якщо немає вільної операційної системи, ви не можете навіть почати користуватися комп'ютером, не звернувшись до невільного програмного забезпечення. Тому першим пунктом на порядку денному вільного програмного забезпечення, очевидно, повинна була стати вільна операційна система.

Ми вирішили зробити операційну систему, сумісну з Unix, тому що її структура в цілому було вже випробувана і переносна, а також тому, що сумісність полегшує перехід з Unix на GNU для користувачів Unix.

Операційна система типу Unix включає в себе ядро, компілятори, редактори, програми для форматування тексту, поштові програми, графічні оболонки, бібліотеки, ігри та багато іншого. Отож, написання цілої операційної системи — це дуже велика робота. Ми почали в січні 1984 року. У жовтні 1985 року був заснований Фонд вільного програмного забезпечення, спочатку для збору фондів на підтримку розробки GNU.

У 1990 р. році ми уже знайшли або написали всі основні компоненти, крім одного   ядра. У 1991 р. року Лінус Торвальдс розробив Linux, ядро, схоже з Unix, яке стало вільною програмою в 1992 р. році. Об'єднання Linux з майже закінченою системою GNU дало повну операційну систему: систему GNU/Linux. Згідно з оцінками, десятки мільйонів людей зараз використовують системи GNU/Linux, зазвичай у вигляді дистрибутивів GNU/Linux. Основна версія Linux містить зараз “ляпок» з невільними програмами для пристроїв; активісти вільного програмного забезпечення в даний час підтримують вільну змінену версію Linux, звану Linux-libre.

Однак проект GNU не обмежується лише базовою операційною системою. Наша мета   створення всього спектру програм, які можуть знадобитися багатьом користувачам. Це включає прикладні програми. Перегляньте “Каталог вільного програмного забезпечення”, щоб ознайомитися з переліком вільних програм.

Ми також хочемо надати програми користувачам, що не є фахівцями з комп'ютерів. Тому ми розробили графічне робоче середовище (назване GNOME), щоб допомогти початківцям користуватися системою GNU.

Ми також хочемо надати ігри та інші програми для відпочинку і розваг. Безліч вільних ігор вже доступно.

Як далеко може піти вільне програмне забезпечення? Меж немає, крім випадків, коли закони, такі, як патентна система, забороняють вільні програми. Кінцева мета   створення вільних програм для вирішення на комп'ютері будь-яких завдань, які користувачі бажають вирішувати — і таким чином залишити невільні програми в минулому.

[логотип ФВПЗ]“Наша місія    збереження, захист та підтримка свободи використання, вивчення, модифікації, копіювання і розповсюдження комп'ютерних програм, а також захист прав користувачів вільних програм”.

Фонд вільного програмного забезпечення - це провідна організація, відповідальна за розробку операційної системи GNU. Підтримайте GNU і ФВПЗ покупкою посібників і інших товарів, приєднанням до ФВПЗ в якості члена-партнера або пожертвуваннями прямо у фонд чи черезFlattr.

перейти на початок