English [en]   Afrikaans [af]   العربية [ar]   Azərbaycanca [az]   български [bg]   বাংলা [bn]   català [ca]   Česky [cs]   dansk [da]   Deutsch [de]   ελληνικά [el]   Esperanto [eo]   español [es]   فارسی [fa]   français [fr]   galego [gl]   עברית [he]   hrvatski [hr]   magyar [hu]   Bahasa Indonesia [id]   italiano [it]   日本語 [ja]   한국어 [ko]   lietuvių [lt]   norsk (bokmål) [nb]   Nederlands [nl]   polski [pl]   português do Brasil [pt-br]   română [ro]   русский [ru]   slovenčina [sk]   slovenščina [sl]   српски [sr]   svenska [sv]   தமிழ் [ta]   Tagalog [tl]   Türkçe [tr]   українська [uk]   简体中文 [zh-cn]   繁體中文 [zh-tw]  

BREAKING: Knocking Down The HACIENDA

GNU hackers opened the GHM by revealing the offensive HACIENDA global surveillance program for TWD, and how to knock it down with stealth TCP services! Watch it now! [more]

Це переклад оригінальної сторінки з англійської мови.

Що таке вільна програма?

This page is maintained by the Free Software Foundation's Licensing and Compliance Lab. You can support our efforts by making a donation to the FSF. Have a question not answered here? Check out some of our other licensing resources or contact the Compliance Lab at licensing@fsf.org.

Визначення вільної програми

Визначення вільної програми містить критерії того, чи є конкретна комп'ютерна програма вільною. Час від часу ми переглядаємо це визначення, щоб пояснити його або дозволити тонкі питання. Список змін, що зачіпають визначення вільної програми, див. розділ історії у нижній частині сторінки.

Слова “вільна програма” означають програму, яка поважає свободу і спільноту користувачів. У двох словах це означає, що у користувачів є свобода виконувати, копіювати, розповсюджувати, змінювати і поліпшувати програму. Таким чином, поняття “вільна програма” відноситься до волі, а не до вартості. Щоб вірно сприймати цю концепцію, ви повинні розуміти слово “вільний” у тому сенсі, який полягає у вислові “вільне мовлення”, а не “безкоштовне пиво”.

Ми виступаємо за ці свободи, тому що їх заслуговує кожен. Коли є ці свободи, користувачі контролюють (як індивідуально, так і колективно) програму і те, що вона для них робить. Коли користувачі не контролюють програму, ми називаємо її “невільною” або “власницькою” програмою. Невільна програма контролює користувачів, а розробник контролює програму; це робить програму знаряддям несправедливої влади.

Програма вільна, якщо у її користувачів є чотири свободи:

Програма вільна, якщо вона надає користувачам всі ці свободи в достатньому обсязі. В іншому випадку вона не вільна. Хоча ми розрізняємо різні схеми невільного поширення по тому, наскільки далеко вони стоять від того, щоб бути вільними, ми вважаємо всі їх рівним чином неетичними.

Далі на цій сторінці пояснюються певні аспекти того, що робитьконкретні свободи достатніми чи недостатніми.

Свобода поширювати (свободи 2 і 3) означає, що ви вільні передавати копії зі змінами або без них, безкоштовно або стягуючи плату за поширення, кому завгодно і де завгодно. Свобода цих дій означає (крім іншого), що ви не зобов'язані питати дозволу на ці дії або платити за нього.

У вас також повинна бути свобода вносити зміни і користуватися ними приватним порядком на роботі або в грі, навіть без згадки про те, що вони існують. Якщо ж ви публікуєте свої зміни, від вас не повинні вимагати сповіщати про це когось конкретно або якимось конкретним способом.

Свобода виконувати програму означає свободу будь-якого роду осіб або організацій застосовувати її на будь-якого роду обчислювальній системі для будь-якого роду робіт і цілей без вимоги зв'язатися з цього приводу з розробником або будь-якою іншою особою. В даному випадку маються на увазі цілі користувача, а не розробника; ви як користувач вільні виконувати програму в своїх цілях, а якщо ви передаєте її комусь іншому, то цей чоловік може виконувати програму в своїх цілях, але ви не уповноважені нав'язувати йому свої цілі.

Свобода виконувати програму як вам завгодно означає, що вам не заборонено і не заважають робити це. Це ніяк не пов'язано ні з тим, якою функціональністю програма володіє, ні з тим, чи корисна вона для того, що ви хочете робити.

Свобода передавати копії повинна поширюватися як на двійкові або виконувані форми програми, так і на вихідний текст, зі змінами або без них (розповсюдження програм у бінарному вигляді необхідно для зручності в встановлення вільних операційних систем). Для деякої програми може не існувати способу перетворення у двійковий або виконуваний вигляд (оскільки деякі мови не підтримують такої можливості), але ви повинні бути вільні поширювати програму в такому вигляді, якщо ви знайдете або розробите спосіб такого перетворення.

Щоб волі 1 і 3 (свобода вносити зміни і свобода публікувати змінені версії) мали сенс, у вас повинен бути доступ до початкового тексту програми. Отже, доступність вихідного тексту є необхідним умовою свободи програми. “Вихідний текст”, штучно перетворена до вигляду, в якому утруднено його читання і модифікація людиною, не є справжнім вихідним текстом і не може служити його заміною.

Свобода 1 поширюється на свободу застосування зміненої версії програми. Якщо програма постачається у складі продукту, розробленого так, що він виконує версії із змінами когось іншого, але відмовляється виконувати версії з вашими змінами   практика, звана “тівоїзацією” або (у вивернутих термінах тих, хто це практикує) “безпечної завантаженням”,— свобода  1 стає теоретичної фікцією, а не практичною свободою. Цього не досить. Іншими словами, ці двійкові файли не є вільними програмами, навіть якщо вихідні тексти, з яких вони отримані, вільні.

Один з важливих способів зміни програми   приєднання доступних підпрограм і модулів. Якщо у ліцензії програми сказано, що приєднувати модулі з відповідною ліцензією не можна,— наприклад, якщо для цього потрібно бути правовласником всіх текстів, які ви додаєте  — то ліцензія занадто обмежувальна, щоб вважатися вільною.

Свобода 3 поширюється на волю випускати версії з вашими змінами як вільні програми. Вільна ліцензія може допускати також інші способи випуску цих версій; іншими словами, вона не обов'язково повинна бути ліцензією авторським лівому. Однак ліцензія, яка вимагає, щоб модифіковані версії були невільні, не може вважатися вільною.

Щоб ці свободи були дійсні, вони повинні бути неперервні і невідкличні до тих пір, поки ви не робите нічого поганого; якщо за розробником програми залишається право відкликати ліцензію або додавати обмеження в її умови після факту розповсюдження без якого б то ні було приводу з вашої сторони, то програма невільна.

Однак певного роду правила про форми поширення вільних програм припустимі, коли вони не суперечать центральним свобод. Наприклад, авторське ліво (дуже спрощено) — це правило, по яким при передачі програми ви не можете додавати обмеження, які позбавляють інших людей центральних свобод. Це правило не суперечить центральним свобод, а захищає їх.

У проекті GNU ми користуємося копілефтом, щоб юридично захистити ці свободи для кожного. Ми переконані, що копілефтом найкраще користуватися. Але вільні програми без копілефту є етичними також. Погляньте Категорії вільного програмного забезпечення для опису того, як співвідносяться між собою “вільні програми”, “програми з копілефтом” та інші різновиди програмного забезпечення.

“Вільна програма” не означає “некомерційна ”. Вільна програма повинна бути доступна для комерційного застосування, комерційної розробки та комерційного розповсюдження. Комерційна розробка вільних програм вже не є чимось незвичайним; такі вільні комерційні програми дуже важливі. Можливо, ви заплатили гроші за те, щоб отримати вільні програми, а може вони вам дісталися безкоштовно. Але незалежно від того, як ви отримали свої копії, ви завжди вільні копіювати та змінювати програми і навіть продавати копії.

Покращує зміна програму   питання суб'єктивне. Якщо ваше право змінювати програму по суті обмежена лише змінами, які хтось інший вважає поліпшеннями, то ця програма не вільна.

Однак правила про оформлення модифікованих версій припустимі, якщо вони суті не обмежують вашу свободу випускати модифіковані версії, а також вашу свободу робити і застосовувати модифіковані версії приватним порядком. Таким чином допустимо, щоб ліцензія вимагала зміни назви модифікованої версії, видалення емблеми або ідентифікації ваших правок як належать вам. До тих пір, поки ці вимоги не настільки обтяжливі, щоб фактично утримувати вас від випуску своїх змін, вони допустимі; ви вже вносите зміни в програму, так що вас не утруднить внести ще трохи.

Правила, що “якщо ви робите свою версію доступною цим шляхом, то ви повинні також зробити її доступною цим образом”, теж можуть бути прийнятні за тих самих умов. Приклад такого прийнятного правила є правило про те, що якщо ви поширювали змінену версію, а попередній розробник попросив її копію, то ви повинні вислати її (зверніть увагу, що це правило все ж залишає за вами вибір, поширювати вашу версію взагалі). Правила, які вимагають передачі користувачам вихідного тексту версій, які ви надаєте в загальне користування, також прийнятні.

Особлива проблема виникає, коли ліцензія вимагає зміни імені, під яким програма буде викликатися з інших програм. Це по суті ускладнює вам випуск своєї зміненої версії так, щоб вона могла замінити первісну при виклику тими іншими програмами. Цього роду вимога припустимо, лише якщо є відповідний засіб перепризначення, що дозволяє вам задати ім'я первісної програми як перенаправлення на змінену версію.

Іноді державний контроль експорту, торгові санкції можуть обмежити вашу свободу передавати копії програм на міжнародному рівні. Розробники програм не в силах усунути або обійти ці обмеження, але відмовитися від них як умов використання програми вони можуть. Таким чином ці обмеження не торкнуться діяльності людей поза юрисдикції цих держав. Отже, ліцензії вільних програм не повинні вимагати підпорядкування яким би то не було нетривіальним правилам експорту як умові здійснення будь-якої з істотних свобод.

Проста згадка про існування експортних норм, без включення їх до умови самої ліцензії, прийнятна, оскільки це не обмежує користувачів. Якщо експортні норми в дійсності тривіальні для вільних програм, вимоги їх дотримання в якості умови насправді не представляють проблеми; однак це потенційна проблема, оскільки подальша зміна в законодавстві могло б зробити цю вимогу нетривіальною і тим самим перетворити програму на невільну.

Ліцензія вільної програми не може вимагати дотримання ліцензії невільною програми. Таким чином, наприклад, якщо ліцензія вимагає, щоб ви дотримувалися ліцензії “всіх програм, якими ви користуєтесь”,у випадку користувача, який працює з невільними програмами, це вимагає дотримання ліцензій цих невільних програм; тим самим ліцензія стала б ліцензією невільних програм.

Для ліцензії вільних програм допустимо зазначати, закон якої юрисдикції застосовний, де повинні проходити судові слухання або те і інше.

Більшість ліцензій вільних програм базується на авторському праві. У вимог, які можна накладати за допомогою авторського права, є свої межі. Якщо заснована на авторському праві ліцензія поважає свободу в описаних вище аспектах, то навряд чи у неї будуть проблеми іншого роду, яких ми не передбачали (хоча часом це і трапляється). Однак деякі ліцензії вільних програм базуються на контрактах, а контракти можуть накладати обмеження у значно ширших межах. Це означає, що є багато можливих причин, через які ліцензія може бути неприйнятно обмежувальною і невільною.

Можливо, ми не в змозі перерахувати всі можливі випадки. Якщо заснована на контракті ліцензія обмежує користувача незвичайним чином, неможливим для ліцензій, заснованих на авторському праві, який не згаданий тут як правомірний, нам доведеться подумати про це, і ми, ймовірно, прийдемо до висновку, що вона не вільна.

Коли мова йде про вільні програми, краще всього уникати вживання таких термінів, як “роздавати” “безкоштовно ”,тому що ці терміни мають на увазі, що справа у вартості, а не у свободі. Деякі загальноприйняті терміни, наприклад, “піратство”, несуть в собі точку зору, яку ви, як ми сподіваємося, не схвалюєте. Ці терміни обговорюються на сторінці “Заплутують слова та вирази, яких варто уникати”. У нас є також список вірних перекладів словосполучення “вільні програми” на різні мови.

Нарешті, зверніть увагу, що критерії, подібні тим, що прийняті в цьому визначенні вільної програми, вимагають обережного осмислення при трактуванні. Щоб вирішити, чи є ліцензія конкретної програми ліцензією вільних програм, ми оцінюємо її на основі цих критеріїв, визначаючи, чи задовольняє вона як їх духу, так і букві. Якщо ліцензія містить необґрунтовані обмеження, ми відкидаємо її, навіть якщо ми не передбачаємо суперечності цим критеріям. Іноді вимоги ліцензії зачіпають проблему, яку необхідно ретельно обдумати і обговорити з юристом, перш чим ми зможемо вирішити, чи прийнятна ця вимога. Коли ми приходимо до висновку з питання, ми часто оновлюємо ці критерії, щоб було простіше зрозуміти, чому певні ліцензії задовольняють або не відповідають їм.

Якщо ви цікавитеся, чи є конкретна ліцензія ліцензією вільних програм, зверніться до нашого списку ліцензій. Якщо ліцензія, яка вас цікавить, там не вказана, ви можете запитати нас, надіславши запит за адресою <licensing@gnu.org>.

Якщо ви збираєтесь написати нову ліцензію, будь ласка, зв'яжіться спочатку з Фондом вільного програмного забезпечення за вказаною адресою. Збільшення кількості різних ліцензій вільних програм означає, що користувачам буде потрібно більше зусиль, щоб розібратися в них; ми, можливо, зуміємо допомогти вам підібрати існуючу ліцензію вільних програм, що вам підійде.

Якщо це неможливо, якщо вам дійсно потрібна нова ліцензія, то з нашою допомогою ви зможете гарантувати, що ліцензія дійсно є ліцензією вільних програм і не несе в собі різних практичних проблем.

За межами програм

Посібники з програм повинні бути вільні з тих же причин, за якими програми повинні бути вільні, а також тому, що посібники фактично є частиною програм.

Ті ж самі аргументи мають сенс для інших різновидів прикладних творів - іншими словами, творів, які містять практичні знання, такі, як підручники і довідники. Вікіпедія - найвідоміший приклад.

Будь-якого роду витвір може бути вільним, і визначення вільної програми було розширено до визначення вільних творів культури, застосовного до творів будь-якого роду.

Відкритий вихідний код?

Інша група почала вживати термін “відкритий вихідний код” для позначення близького (але не тотожного) “вільним програмами” поняття. Ми воліємо термін “вільна програма”, тому що, як тільки ви почули, що він відноситься до волі, а не до вартості, він стане нагадувати про свободу. Слово “відкритий” не має ніякого відношення до свободи.

Історія

Час від часу ми переглядаємо це “ Визначення вільної програми”. Тут розміщений список істотних змін з посиланнями на сторінці, де в точності показано, що змінилося.

У номерах версій, показаних вище, є проміжки, тому що на цій сторінці були інші зміни, які не впливають на визначення або його інтерпретації. Наприклад, в список не входять зміни у відступах, форматуванні, орфографії, пунктуації, а також в інших частинах сторінки. Ви можете проаналізувати повний список змін цієї сторінки за допомогою системи cvsweb.

[логотип ФВПЗ]“Наша місія    збереження, захист та підтримка свободи використання, вивчення, модифікації, копіювання і розповсюдження комп'ютерних програм, а також захист прав користувачів вільних програм”.

Фонд вільного програмного забезпечення - це провідна організація, відповідальна за розробку операційної системи GNU. Підтримайте GNU і ФВПЗ покупкою посібників і інших товарів, приєднанням до ФВПЗ в якості члена-партнера або пожертвуваннями прямо у фонд чи черезFlattr.

перейти на початок